Задать вопрос юристу

56.Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів. (24,35,51). 57.Особливості джерел міжнародного економічного права та їх відмінність від джерел національного права України.

Вибір терміну «джерела права» приписують Тіту ЛівіюТякий 1 В своїй «історії» називає Закон XII таблиць джерелом права. Історики держави і права ще й сьогодні історичні пам'ятники права називають джерелами права.

В минулому і сьогодні до поняття «джерело права» підходять, по суті, з двох позицій:

1) його розуміють як матеріальне джерело права — звідки Йде зміст норми або правотворча сила; наприклад, державна влада, Парламент, Верховна Рада України, Президент України, судові органи;2) формальне джерело права — спосіб вираження змісту Правил поведінки або те, що дає правилу загальнообов'язковий характер. \

• Багатогранність терміну «джерело права» вимагає теорію права обійти його і замінити іншим терміном — «форми права». Форми права — це по суті різні види права, які скла-лись історично і які вибирає держава, відрізняються вони

•ТЯО способу оформлення змісту норм права. Це зовнішня форма існування змісту норм права. „ Таким чином, форма права — це зовнішнє оформлення змісту Загальнообов'язкових правил поведінки, які офіційно встановлені або санкціоновані державною владою або загальновизнані суспільством — правові звичаї, рішення, прийняті на всенародних і місцевих референдумах.

Види і характеристика форм права

Історія знає чотири види форм права: 1) правовий звичай; 2) правовий прецедент; 3) нормативно-правовий акт;

4) договір із нормативно-правовим змістом.

1) Правовий звичай — це історично обумовлене неписане правило поведінки людей, яке ввійшло в звичку в силу багаторазового його застосування на протязі тривалого часу життя суспільства. ' -

В Україні правові звичаї були надзвичайно розповсюджені, починаючи з давніх часів, особливо в період козацької республіки на Запоріжжі і до 20-х років XX століття. Багато прикладів правових звичаїв приведено в творі Пантелеймона Куліша «Чорна Рада». Вони стосувались організації проведення козацької ради, виборів кошового отамана, Гетьмана; призначення покарань козакам, які порушували військову дисципліну, займались крадіжками чи не віддавали боргу^

В роки Радянської влади правові звичаї були замінені системою писаного права — нормативно-правовими актами. В останні роки знову з'являється інтерес до цієї форми права, яка, по суті, зв'язана з природними правами людини і обумовлена системою місцевого самоврядування.

2) Правовий прецедент. Ця форма права найбільш розповсюджена в англо-саксонській системі права, в країнах Британської співдружності, США.

Термін «прецедент» означає вперше. Правовий прецедент — це така форма права, коли конкретному рішенню суду чи адміністративному органу надається нормативний характер, і воно являється загальнообов 'язковим для всіх аналогічних справ. В залежності від того, хто приймає це рішення, правовий прецедент поділяється на судовий і адміністративний. Правовий прецедент іноді називають правом, яке створене судом. В США, наприклад, кожний рік видається близько 450 томів, в яких публікуються такі норми права.

В більшості країн світу ця форма права не прижилась або» офіційно не визнається. В колишньому Радянському Союзі і в Україні правовий прецедент офіційно не визнається як форма права, хоча в окремих Постановах Пленуму Верховного Суду України по конкретних справах, які являються у загальнообов'язковими для всіх судів, можна знайти не тільки | роз'яснення діючого законодавства, але і нові норми або ^частину норми права. Офіційно вважається, що суд не має права творити нові норми права, займатись правотворчістю, а лише роз'яснювати, тлумачити норми закону і практику його застосування.

3) Нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт — це юридичний документ, який має загальнообов 'язковий характер, прийнятий компетентними державними органами, підтримується і охороняється державною владою від порушень, направлений на регулювання суспільних відносин і охорону соціальних цінностей. Нормативно-правовий акт має всі ознаки права і відноситься до правових актів.

Правових актів досить багато, і їх потрібно відрізняти один від одного. Термін «правовий акт» в правознавстві має три значення: по-перше, це правило правомірної дії — юридичний факт; по-друге, результат правомірних дій як елемент правової системи (юридична норма, індивідуальний припис (акт), акт автономного регулювання); по-третє, юридичний документ.

В даному випадку найбільш підходять два останніх значення. Тому правовий акт — це письмовий документ, який належним чином оформлений і в зовнішній формі виражає волю держави, її органів, класів, соціальних груп, окремих індивідів, узагальнення практики.

Нормативно-правові акти — основна і майже єдина форма права в Україні. Ця форма права має свої великі переваги.

1) Нормативно-правовий акт дає можливість найбільш чітко, ясно і однозначно сформулювати зміст правових норм, юридичних прав і обов'язків. Якість нормативно-правових актів в значній мірі залежить від діяльності правотворчих органів, від розвитку юридичної науки в суспільстві, від рівня суспільної правосвідомості.

2) Нормативно-правовий акт дає змогу досить швидко довести до населення зміст норм права. Засоби масової інформації — телебачення, радіо, преса являються основними засобами передачі інформації про зміст норм права, друге місце займають окремі видання законів, кодексів, збірників нормативно-правових актів.

3) Ця форма права, на відміну від інших форм права, дає можливість відносно оперативно змінювати чи доповнювати їх.

4) Наявність такої форми права дає змогу добре проводити систематизацію і кодифікацію, а єдиний збірник законів найбільш зручний для користування. Нормативно-правові акти можна систематизувати при допомозі збірників і комп'ютерів (ЕОМ). _

Разом із тим нормативно-правові акти мають свої недоліки. Оскільки суспільні відносини постійно розвиваються, то вони вимагають оперативного внесення змін і доповнень до них, що робити в нинішніх умовах досить складно, оскільки це вимагає багато часу.

Нормативно-правові договори поділяються на два види: 1) договори, які укладаються між підприємствами, організаціями і громадянами. Перший вид договорів можна поділити уакож на два види:

| 1) договори, які укладаються між Україною і іншими державами або окремими державними органами. Ці договори Йивчаються міжнародним правом. Вони, як правило, рати-рікуються Верховною Радою України. Наприклад, Договір рїро Співдружність Незалежних Держав (1991 р.), яка утворилась на базі республік колишнього Радянського Союзу рієля його розпаду;

2) договори (угоди), які мають приватний міжнародно-Ійравовий характер. Ці договори укладаються між підприєм-іргвами і організаціями України і зарубіжних країн. Такі до-

Евори можуть укладатися не тільки між підприємствами, е і між громадськими і політичними організаціями. ; Договорів, які укладаються між підприємствами, організа-їі&ми і громадянами України досить багато. Вони мають ^Правовий характер і враховуються, як юридичний документ (акт) при розгляді спорів в Арбітражному Суді (між підприємствами і організаціями) і в загальних судах, якщо учасником такого договору є громадянин.

<< | >>
Источник: Книжный портал. Міжнародне економічне право. Опорний конспект лекцій.. 2012

Еще по теме 56.Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів. (24,35,51). 57.Особливості джерел міжнародного економічного права та їх відмінність від джерел національного права України.:

  1. 35.Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів.
  2. 54.Питання укладення міжнародних економічних договорів.(21,24). 55.Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права.
  3. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  4. 51.Контроль виконання міжнародних договорів.(24,35). 52.Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права.
  5. 76.Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.(73). 77.Правове регулювання міжнародних економічних договорів.
  6. 59.Значення правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів.
  7. 31.Міжнародні економічні договори – основне джерело міжнародного економічного права.
  8. 24.Укладення і виконання міжнародних економічних договорів за законодавством України.(21)
  9. 64.Міжнародні економічні договори – основне джерело міжнародного економічного права.(31). 65.Повноваження державної митної служби.(30,32).
  10. 21. Порядок укладання міжнародних економічних договорів за законодавством України.
  11. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
  12. 66.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33,48). 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  13. 14.Поняття і джерела міжнародного валютного права.
  14. 48.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33). 49.Держава як суб’єкт міжнародного права.
  15. 85.Характеристика концепцій міжнародного економічного права.
  16. ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНОЮ.
  17. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У МЕЖАХ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ
- Право интеллектуальной собственности - Авторсое право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Защита прав потребителей - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - Коммерческое право - Конституционное право России - Криминалистика - Криминология - Международное право - Муниципальное право - Налоговое право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право Европейского Союза - Право социального обеспечения - Правовая статистика - Правоведение - Правоохранительные органы - Правоприменительная практика - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Теория права - Трудовое право‎ - Уголовное право России - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право‎ - Экономические преступления - Юридическая этика - Юридические лица -