51.Контроль виконання міжнародних договорів.(24,35). 52.Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права.

Ця група принципів відтворює специфіку правового регулювання у міжнародно-економічній сфері.

Спеціальні:1)принцип розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами;2)принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав;3)принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків;4)принцип невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю;5) принцип найбільшого сприяння;6) принцип національного режиму.

1) Принцип розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами — один із основних у системі спеціальних принципів. Він закріплений у Статуті 00Н, у багатьох резолюціях Генеральної Асамблеї 00Н, Конференції з торгівлі й розвитку та ін. Зміст принципу:1) всі держави повинні співробітничати у справі сприяння більш раціональним і справедливим міжнародним економічним відносинам;2) кожна держава має право брати участь у міжнародній торгівлі та в інших формах економічного співробітництва, незалежно від відмінностей у політичних, економічних та соціальних системах;3) всі держави зобов'язані співробітничати в економічній, соціальній, культурній, науковій і технічній галузях з метою сприяння економічному і соціальному прогресу;4) міжнародне співробітництво з метою розвитку — єдина мета і загальний обов'язок усіх держав;5) кожна держава має будувати свої економічні відносини з урахуванням інтересів інших країн; 6) всі держави мусять співробітничати у коректуванні цін на товари, що експортуються до країн, які розвиваються, стосовно цій на імпортовані ними товари;7) всі держави повинні сприяти збалансованому розвитку світової економіки, враховуючи ту обставину, що добробут розвинутих країн і країн, які розвиваються, тісно взаємопов'язані і що розквіт міжнародного співробітництва в цілому залежить від розквіту його складових частин.

2)Принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав випливає із загального принципу співробітництва держав і принципу їх рівноправ'я. Принцип є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов'язкового закріплення у договірних зобов'язаннях.Кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у міжнародних економічних відносинах, як і вона іншим державам.Це не означає, що повністю виключається можливість введення державою обмежувальних заходів у міжнародних економічних відносинах. В силу тих чи інших причин вони можуть вводитись, але за однієї умови: такі обмеження мають стосуватися усіх держав. Якщо дана умова не виконується, то це слід вважати порушенням принципу юридичної рівності і недопущення економічної дискримінації.

3)Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків надає можливість вільного вибору певних форм співробітництва у зовнішньоекономічних відносинах. Цей принцип знайшов чітке своє закріплення і висвітлення у ст. 4 Хартії 1974 р.: "При здійсненні міжнародної торгівлі та інших форм економічного співробітництва кожна держава вільно вибирає форму організації своїх зовнішньоекономічних відносин і укладає двосторонні та багатосторонні угоди міжнародного економічного співробітництва, що відповідають її міжнародним зобов'язанням і потребам".

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності згідно Законом “Про зовнішньоекономічну діяльність” є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), юридичні особи, які зареєстровані і розташовані на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, фірми "Торговий дім", посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін.), об'єднання фізичних і юридичних осіб, спільні підприємства та ін. Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічної діяльності полягає і в тому, що кожна держава має право встановлювати свободу торгівлі, тобто свободу ввозу і вивозу товарів без будь-якого регулювання її з боку держави (політика фрітредерства — вільної торгівлі). Введиться і здійснюється митна політика,яка зводиться до встановлення мита при імпорті й експорті товарів. Держави можуть здійснювати і ліцензування ввозу або вивозу товарів.

4)Принцип невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю випливає із загального принципу державного суверенітету. Юридичне закріплення цей принцип знайшов, насамперед, у Декларації 1974 р. і у Хартії 1974 р. Так, у п. 1 ст. 2 Хартії зазначено: "Кожна держава може і повинна вільно здійснювати повний постійний суверенітет над усіма своїми багатствами, природними ресурсами і економічною діяльністю, включаючи право на володіння, використання і експлуатацію”.

5)Принцип найбільшого сприяння (коли він включається до міжнародного договору) кожна сторона (держава) зобов'язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). Додержання цього принципу дає можливість ставити в однакове положення держави та інші суб'єкти міжнародних економічних відносин. Цей принцип знайшов своє закріплення в Принципах 1964 р. і Хартії 1974 р Практична реалізація принципу найбільшого сприяння здійснюється через його закріплення у відповідних договорах, угодах та інших міжнародних актах

6)Принцип національного режиму -у кожній державі, яка виступає суб'єктом міжнародних економічних відносин, юридичним і фізичним особам іншої держави надаються такі ж права і вони мають такі ж обов'язки, що і юридичні та фізичні особи першої держави, тобто іноземні суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб'єктів. Застосовується в інтересах окремих держав, коли в умовах економічної нерівності принцип національного режиму надається сильнішому іноземному партнеру, а не національному партнеру, що дає можливість фактичного отримання переваг іноземному партнеру.

<< | >>
Источник: Книжный портал. Міжнародне економічне право. Опорний конспект лекцій.. 2012

Еще по теме 51.Контроль виконання міжнародних договорів.(24,35). 52.Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права.:

  1. 54.Питання укладення міжнародних економічних договорів.(21,24). 55.Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права.
  2. 56.Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів. (24,35,51). 57.Особливості джерел міжнародного економічного права та їх відмінність від джерел національного права України.
  3. 35.Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів.
  4. 76.Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.(73). 77.Правове регулювання міжнародних економічних договорів.
  5. 24.Укладення і виконання міжнародних економічних договорів за законодавством України.(21)
  6. 59.Значення правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів.
  7. 58.Поняття і система принципів міжнародного економічного права.
  8. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  9. 50.Міжнародний Суд – орган розв’язання спорів, що випливають з міжнародних економічних договорів.
  10. 66.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33,48). 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  11. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
  12. ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНОЮ.
  13. 48.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33). 49.Держава як суб’єкт міжнародного права.
  14. ВИДИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ
  15. 85.Характеристика концепцій міжнародного економічного права.
  16. 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ
  17. 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
- Право интеллектуальной собственности - Авторсое право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Защита прав потребителей - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - Коммерческое право - Конституционное право России - Криминалистика - Криминология - Международное право - Муниципальное право - Налоговое право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право Европейского Союза - Право социального обеспечения - Правовая статистика - Правоведение - Правоохранительные органы - Правоприменительная практика - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Теория права - Трудовое право‎ - Уголовное право России - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право‎ - Экономические преступления - Юридическая этика - Юридические лица -