40.Види міжнародних економічних організацій.

Межгосударственные(межправительственные)организации –субъекты МП/МЕП.Они имеют определенные международные права и обязанности, могут преобретать их, заключать договоры, пользуються иммунитетами, несут международно-правовую ответственность за свои действия.Правосубъектность организаций и ее объем основывается на уставах и не нуждается в признании другими государствами.При этом устав международной организации может содержать «подразумеваемые» элементы правосубъектности:если,например,в уставе прямо не предусмотрена возможность заключать договоры, то подразумеваеться, что организация может их заключать в рамках устава во имя достижения своих целей(при отсутствии возражений со стороны государств-членов).Возможно определенное расширение объема правосубъектности международной организации путем принятия решений ее органами(при отсутствии возражений со стороны государств-членов).

В качестве параорганизаций рассматриваються , в частности,межправительственные комиссии по экономическому и научно-техническому сотрудничеству.Параорганизации могут обладать частью или всеми признаками международной организации,но отдельные из этих признаков недостаточно выражены, отсутствует презумпция воли сторон создать международную организацию.Ряд международных организаций/международных экономич.организаций играет роль организационной основы для достижения целей экономической интеграции государств-членов.

Перший найбільш узагальнений поділ міжнародних організацій дає можливість виділити їх чотири групи: 1) універсальні міжнародні організації, членами яких є держави різних соціально-економічних систем; 2) міжнародні організації, членами яких були соціалістичні країни; 3) міжнародні організації, які об'єднували капіталістичні країни; 4) міжнародні регіональні організації, до складу яких входять країни, що розвиваються. Класифікацію міжнародних економічних організацій можна продовжити і в межах кожної із названих груп. Так, серед такої універсальної міжнародної організації, як 00Н, можна виділити дві підгрупи. Перша — спеціалізовані установи 00Н і друга — допоміжні органи 00Н, які користуються статусом міжнародних організацій. До першої групи, наприклад, можна віднести Організацію Об'єднаних Націй з промислового розвитку, а до другої — Конференцію з торгівлі та розвитку. Певну роль у розвитку міжнародного економічного співробітництва в окремих напрямах відіграють міжнародні та регіональні міжурядові галузеві організації, зокрема Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, Всесвітня поштова спілка, Організація міжнародної цивільної авіації, Міжурядова морська консультативна організація, Міжнародний банк економічного співробітництва та ін.

Всі названі організації наділені міжнародною правосуб'єктністю, створені на основі міжнародних договорів, вони у межах своєї діяльності обговорюють різноманітні економічні проблеми, розробляють і приймають нормативні акти та окремі норми міжнародного економічного права Правоздатність, якою наділені міжнародні економічні організації, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжнародними організаціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах. Міжнародні економічні організації користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності

Міжурядові економічні організації-ці організації є постійно діючим механізмом, який дає можливість державам оперативно вирішувати (чи намагатися це зробити) питання міжнародного економічного життя. Організації використовуються як форуми для обговорення найважливіших економічних проблем світу загалом та його регіонів.

У таких організаціях концентруються фахівці світового рівня, здатні вирішувати найскладніші питання сьогодення.

Міжнародні економічні організації не мають самостійних економічних інтересів, їх діяльність не спрямовується на пряме одержання прибутків. Ці організації існують для того, щоб забезпечити розвиток економічного співробітництва держав.

Міжнародні міжурядові економічні організації є постійним об'єднанням відповідних держав. Вони створюються на основі схваленої державами міжнародної угоди чи іншого установчого акта з метою координації зусиль для вирішення певних проблем. Функції та повноваження організації та її органів, як правило, визначаються так званим конституційним документом відповідної організації (статутом, конвенцією, угодою тощо). Міжнародні організації мають приблизно таку структуру: збори (що скликаються періодично) представників усіх держав-членів, виконавчий орган, а також у більшості випадків постійний секретаріат.

Міжнародні організації мають постійний або регулярний характер діяльності; вони проводять багатосторонні переговори, відкрите обговорення питань та прийняття рішень (які, як правило, не мають обов'язкової сили).

Міжнародні міжурядові організації бувають всесвітніми і регіональними. При деяких організаціях існують постійні представництва держав.

<< | >>
Источник: Книжный портал. Міжнародне економічне право. Опорний конспект лекцій.. 2012

Еще по теме 40.Види міжнародних економічних організацій.:

  1. 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
  2. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  3. 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
  4. 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
  5. 28.(34).Європейська економічна комісія як регіональна міжнародна економічна організація.
  6. 22.Європейське економічне співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
  7. ВИДИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ
  8. 10.Конференція ООН по торгівлі і розвитку – міжнародна економічна організація.
  9. 66.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33,48). 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  10. 34.Економічна і соціальна Рада ООН – міжнародна організація. Загальна характеристика.
  11. 16.Генеральна угода по тарифам і торгівлі міжнародна економічна організація.
  12. 76.Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.(73). 77.Правове регулювання міжнародних економічних договорів.
  13. 54.Питання укладення міжнародних економічних договорів.(21,24). 55.Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права.
  14. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
  15. 56.Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів. (24,35,51). 57.Особливості джерел міжнародного економічного права та їх відмінність від джерел національного права України.
  16. 48.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33). 49.Держава як суб’єкт міжнародного права.
  17. 46.Імунітет держави та його значення у міжнародних економічних відносинах.(29). 47.Міжнародний арбітраж.(41).
  18. 51.Контроль виконання міжнародних договорів.(24,35). 52.Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права.
- Право интеллектуальной собственности - Авторсое право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Защита прав потребителей - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - Коммерческое право - Конституционное право России - Криминалистика - Криминология - Международное право - Муниципальное право - Налоговое право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Правовая статистика - Правоохранительные органы - Правоприменительная практика - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Теория права - Трудовое право‎ - Уголовное право России - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право‎ - Экономические преступления - Юридическая этика - Юридические лица -