10.Конференція ООН по торгівлі і розвитку – міжнародна економічна організація.

Цей орган 00Н створений у 1964 р. Нині до його складу входять близько 170 держав. Основні завдання цього органу полягають у розвитку міжнародної торгівлі, рівноправного взаємовигідного співробітництва держав, розробці рекомендацій, що стосуються міжнародних економічних відносин.

Конференція застосовує груповий метод діяльності — держави розподіляються на чотири групи за соціально-економічним і географічним принципом.

Рішення Конференції 00Н набирають форму резолюцій, заяв тощо. Вони мають рекомендаційний характер.

Під егідою 00Н розроблюються багатосторонні конвенції та угоди. У роботі Конференції 00Н беруть участь окремі міжнародні організації. Вищі органи — Конференція та Рада з торгівлі й розвитку. Рада складається з шести комітетів.

Принципи міжнародної торгівлі сформульовані в багатьох міжнародно-правових актах. Зокрема, у заключному акті Конференції 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) від 15.06.64 міститься досить довгий їх перелік. Наведемо деякі з них.

1. Торгові відносини базуються на основі поваги до принципу суверенної рівності, самовизначення народів і невтручання у внутрішні справи інших держав.

2. Недопущення дискримінації, що може відбуватись через те, що держави належать до різних соціально-економічних систем.

3. Кожна країна має суверенне право на вільну торгівлю з іншими країнами.

4. Економічний розвиток і соціальний прогрес мають стати загальною справою міжнародного співробітництва, сприяти зміцненню мирних відносин між країнами.

5. Національна і міжнародна економічна політика повинна спрямовуватись на досягнення міжнародного поділу праці відповідно до потреб та інтересів країн, що розвиваються, і світу в цілому.

6.

Міжнародна торгівля має регулюватися правилами, які сприяють економічному і соціальному прогресу.

7. Розширення і всебічний розвиток міжнародної торгівлі залежать від можливості доступу на ринки й вигідності цін на сировинні товари, що експортуються.

8. Міжнародна торгівля має бути взаємовигідною і здійснюватись у режимі найбільшого сприяння, в її межах не повинні застосовуватися дії, які шкодять торговельним інтересам інших країн.

9. Розвинені країни, які беруть участь у регіональних економічних угрупованнях, повинні робити, все, що від них залежить для того, щоб не завдавати шкоди і не впливати негативно на поширення їх імпорту з третіх країн, особливо з тих, що розвиваються.

10. Міжнародна торгівля має сприяти розвитку регіональних економічних угруповань, інтеграції та інших форм економічного співробітництва між країнами, що розвиваються.

11. Міжнародні установи і країни, що розвиваються, мають забезпечити збільшення припливу міжнародної фінансової, технічної й економічної допомоги для підкріплення і підтримки шляхом поповнення експортної виручки країн, що розвиваються, їхніх зусиль для прискорення економічного розвитку.

12. Значна частина коштів, які вивільнюються внаслідок роззброєння, повинна спрямовуватися на економічний розвиток країн, що розвиваються.

13. Державам, які не мають виходу до моря, необхідно надати максимум можливостей, які б дали їм змогу подолати вплив внутріконтинентального положення на їх торгівлю.

14. Повна деколонізація відповідно до Декларації 00Н про надання незалежності колоніальним країнам і народам є необхідною умовою економічного розвитку та здійснення суверенних прав країн на природні багатства.

<< | >>
Источник: Книжный портал. Міжнародне економічне право. Опорний конспект лекцій.. 2012

Еще по теме 10.Конференція ООН по торгівлі і розвитку – міжнародна економічна організація.:

  1. 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
  2. 2. Конференція 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД)
  3. 16.Генеральна угода по тарифам і торгівлі міжнародна економічна організація.
  4. 34.Економічна і соціальна Рада ООН – міжнародна організація. Загальна характеристика.
  5. 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
  6. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  7. 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
  8. 28.(34).Європейська економічна комісія як регіональна міжнародна економічна організація.
  9. 22.Європейське економічне співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
  10. 40.Види міжнародних економічних організацій.
  11. 37. Генеральна Асамблея ООН та її роль у міжнародних економічних відносинах.
  12. 66.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33,48). 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  13. 76.Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.(73). 77.Правове регулювання міжнародних економічних договорів.
  14. 54.Питання укладення міжнародних економічних договорів.(21,24). 55.Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права.
  15. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
  16. 56.Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів. (24,35,51). 57.Особливості джерел міжнародного економічного права та їх відмінність від джерел національного права України.
  17. 6. Міжнародний центр торгівлі
  18. 48.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33). 49.Держава як суб’єкт міжнародного права.
  19. 46.Імунітет держави та його значення у міжнародних економічних відносинах.(29). 47.Міжнародний арбітраж.(41).
- Право интеллектуальной собственности - Авторсое право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Защита прав потребителей - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - Коммерческое право - Конституционное право России - Криминалистика - Криминология - Международное право - Муниципальное право - Налоговое право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право Европейского Союза - Право социального обеспечения - Правовая статистика - Правоохранительные органы - Правоприменительная практика - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Теория права - Трудовое право‎ - Уголовное право России - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право‎ - Экономические преступления - Юридическая этика - Юридические лица -